Домашні коти походять від диких кішок, які були приручені двічі – на Близькому Сході, а потім у Єгипті, за даними найновішого дослідження такого роду.bbc.com
Первісні землероби на Близькому Сході, ймовірно, були першими, хто успішно приборкав диких кішок близько 9000 років тому.
Потім, через кілька тисяч років, кішки поширилися з давнього Єгипту вздовж морських торговельних шляхів.
У стародавньому Эгипті починаю з царювання XXII династії розвинувся культ богині Баст. Вона зображалась у вигляді кішки, або жінки з котячою головою. Вважалась богинею веселощі, домашнього затишку, кохання та плодючості. Для неї був спеціально побудований храм. Жертвоприношення приносили навіть фараони.
Кішка-тотем богині вважалась божеством. наприклад, невмілого візника, який преїхав кішку могли насмерть закидати камінням, а господар кота, який загинув у знак жалоби ритуально збривав собі брови. В цей час у місті Бабастіс виникає некрополь муміфікованих котів. При ньому навіть діяв крематорій спеціально для котів. Кількість мумій котів обраховувалась десятками тисяч. Дослідив цей некрополь єгиптолог Е. Невілл у 80-х роках XIX ст.
Сьогодні кішки живуть на всіх континентах, окрім Антарктиди.
Вчені вважають, що дикі кішки почали сторожувати землеробські господарства в неоліті. Оскільки під час неолітичної революції люди почали створюватись зернові запаси, які почали приваблювати гризунів – їжа для котів.
«Було дві події – спочатку на Близькому Сході, а потім в Єгипті набагато пізніше,» сказала провідний дослідник Ева-Марія Гейгл.
«І тоді кішка поширилася дуже ефективно в усьому стародавньому світі, як ловець гризунів на кораблях. Обидва родоводи зараз присутні в сучасних котів»
Від ловців щурів до домашньої тварини
Кішки не завжди ліниві істоти, які розважаються біля будинку.
Вони витратили тисячі років, працюючи в якості ловців щурів на судах і на фермах, перш ніж стати повністю одомашненими.
«Я б сказала, кішки вибрали людську компанію, але це було проявом синантропних відносини – це було вигідно обом сторонам,» пояснює доктор Гейгл, з Інституту Жака Моно в Парижі.
У дослідженні, вчені дослідили залишки мітохондріальних ДНК (які передаються по материнській лінії) з більш ніж 200 решток древньої кішки, які походять з поховань вікінгів, єгипетських мумій і стоянок кам’яного віку.
ДНК-докази показують, що кішка приручена близько 9000 років тому на Близькому Сході, де почалося їх розведення. Первісні фермери, ймовірно, були першими, хто приручили диких кішок, а потім взяли їх у свої подорожі, або випадково або навмисно.
Друга хвиля одомашнення кішки відбулась в давньому Єгипті. Кішки поширилися в Європу під час римської епохи і пішли ще далі за часів вікінгів. ДНК єгипетських котів навіть знайдені в морському порті вікінгів, очевидно коти були привезені по морських торгових шляхах в Північну Європу.
Дивно, але, можливо, смугастий кіт з’явився тільки в середні віки. ДНК дані свідчать про мутації гена, який викликає плями з’явилися у котів в західній частині Туреччини в 14-му столітті.
Протягом наступних кількох сотень років, смугасті коти поширився по всьому світу, так як коти стали цінуватись за їх красу, а не через їхні утилітарні навички.
«Було дуже мало розведення і відбору кішок до 19-го століття, на відміну від собак,» сказала д-р Гейгл. «Кішка була корисною з самого початку – це не зміниш.»
На сьогоднішній день існує багато порід кішок з різними рисами і зровнішністю. Вони включають в себе екзотичні породи, наприклад Бамбіно (короткошерстий маленький кіт) до Корніш Рекс (з кучерявою шерстю і уіпетвидні, або ж мисливський).
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
