Останнім часом технології 3D-друку отримали стрімкий розвиток завдяки азарту вчених та попиту громадськості. Біодрук зі стовбурових клітин – один з найперспективніших напрямків в регенеративній медицині. Цим методом можна створювати не тільки хрящові тканини, але і кровоносні судини, клітини серця та інших органів, а також м’язи і кістки.
Біоручка вперше була представлена австралійськими вченими з Центру медичних відкриттів Айкенхеда при Лікарні святого Вінсента весною 2016 року. Легкий та ергономічний корпус ручки зроблений із пластику для медичного застосування та титану. Чорнилом для 3D-друку служить суміш гідрогелю та живих стовбурових клітин, яка подається з титанової голівки. Отримана суміш має високу температуру, тому для її охолодження в ручці є спеціальний ультрафіолетовий світлодіод. Після потрапляння в потрібне місце, стовбурові клітини набувають потрібного вигляду і стають, в залежності від необхідності, нервовою, м’язовою, або навіть кістковою тканиною. За словами дослідників, гідрогель не тільки полегшує процес 3D-друку зі стовбурових клітин, але і сприяє їх виживанню та розмноженню.
«Хрящ, який вийшов у нас за допомогою нашої нової суміші і біоручки, перевершує всі інші варіанти по всіх параметрах, незважаючи на те, що ми вже протестували на вівці всі популярні методи, які звичайно використовуються при лікуванні людей», – каже одна з дослідниць Ді Белла.
Створені за цією технологією клітини і тканини перед впровадженням в організм людини ще повинні пройти багато випробувань і дослідів. Для створення живих моделей необхідно кілька днів на вирощування і контроль над станом клітин. Тому, незважаючи на безліч цікавих ідей в сфері технології біо-друку, втілення їх в життя досить повільне. В ході проведення дослідів стало ясно, що тільки 3% клітин після нанесення на рану гинуть. Для біологічних 3D-принтерів це дуже хороший результат.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.