Найдавніші рештки Homo sapiens знайдені в Марокко. Така сенсаційна заява пролунала на шпальтах авторитетного наукового журналу Nature (http://www.nature.com/news/oldest-homo-sapiens-fossil-claim-rewrites-our-species-history-1.22114?WT.mc_id=FBK_NatureNews&sf86105368=1#/ref-link-1).
До такого гучного висновку дійшла команда вчених – палеоантропологів з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка. Розкопки проходили в гористій місцевості Джебель Іргуд, що за 100 км на захід від Маракешу, неподалік узбережжя Атлантичного океану.
Доктор Жан-Жак Ублін ще з 80-х рр. був знайомий з матеріалами з Джебель Іргуда. Перша знахідка майже цілого черепа була здійснена шахтарями ще у 1961 р. Пізніше була знайдена верхня частина черепної коробки, камя’яних знарядь та інших артефактів, які свідчили про перебування людей в цій місцевості. Проте дослідники не надали належної уваги цим знахідка і вважали їх залишками життєдіяльності неандертальців і датували їх близько 40 000 р.
‹‹Вони були дуже примітивні››
Сказав Ж.-Ж. Ублін
На середину 80-х − 90х рр. домінувала теорія про походження ранніх сапіенсів із Східної та Південної Африки. І повернутися до дослідження цієї пам’ятки дослідних зміг лише у 2004 році коли приєднався до колективу німецьких дослідників.
Спочатку, за допомогою важкої техніки, довелося розчистити 200 куб. метрів скелі для вільного доступу.
В ті далекі часи це була печера, яка на сьогоднішній день пошкоджена гірськими осадовими породами та шахтарськими роботами
Далі розпочались розкопки. Головною метою дослідження було пере датування археологічних і антропологічних комплексів за допомогою сучасних методів. Під час розкопок було виявлено 20 людських кісток, які належали п’ятьом особам. Серед цих знахідок була і щелепа, яка складалася з різних фрагментів, наче пазл.
Команда науковців інститута Макса Планка, очолювана Даніелем Ріхтером та Шенонном МакФроном продатувала стоянку та людські залишки в діапазоні 280-350 тис. років тому.
«Таке обличчя ви можете побачити щодня на вулицях вашого міста» − сказав вчений. «Ці матеріали подають зовсім нові підказки щодо лінії розвитку сучасного анатомічного виду людини. Можливо люди спершу отримали вираз обличчя перш ніж відбулися зміни головного мозку. Також суміш прогресивних і архаїчних рис людини з Джебел, дають можливість замислитись про вірність теорії про виключність ролі Східної Африки, як колиски людства».
Наступним важливим завданням яке постає перед вченими це отримання ДНК. Такі данні були б дуже корисні і вони могли б пролити світло на питання звідки ж походять люди і які популяції заселяли певні місцевості. Втім це питання на перспективу.
Кріс Стрингер (палеоантрополог, Природничий музей Лондона): «Я знав що рештки з Джебель не неандертальські, але вони виглядали занадто молодими та примітивними щоб бути Homo sapiens. Відтепер Марокко займає передову позицію, виринаючи із заднього плану у вивченні еволюції людини»
Втім, на черепі з Джебел є риси такі як прогнатизм (випирання підборіддя) та скошений лоб, які вказують на належність до більш архаїчних видів гомінід.
«Той Едемський Сад, який пріоритетно розміщувався у Східні Африці є на багато більшим ніж ми знали. Ми далекі до закриття цього розділу книги, але скільки неймовірних захоплюючих висновків ми можемо зробити в кінці такої довгої подорожі. Це захоплює мій розум.» Сказав на завершення Жан-Жак Ублін.
Варто нагадати, що в це й же час на півдні Африки мешкав інший вид гомінід Homo naledi, про який ми розповідали раніше
(https://futurum.today/reshtky-homo-naledi-mozhut-zminyty-nashe-uiavlennia-pro-evoliutsiiu-liudyny/). Хоч цей вид і мав значно менший об’єм головного мозку та був достатньо розвинений.
До прикладу деякі найвідоміші черепи ранніх Homo sapiens, що походять з Африки
- Омо Кібіш (Ефіопія) − 100 тис. р. тому
- Бордер Кейв (ПАР) − 100 тис. р. тому
- Кабве (Замбія) − 30 − 40 тис. р. тому
- Ідалту (Ефіопія) − 160 тис. р. тому
- Джебель Ігруд (Марокко) − 315 тис. р. тому
Порівняння черепа сучасної людини (праворуч) та раннього Homo sapiens (ліворуч)
