Сонячні затемнення були життєво важливі для вивчення людством функціонування Сонячної системи та Сонця. Але протягом майбутніх тисячоліть це явище зміниться назавжди.

Через те, що Місяць віддаляється від Землі зі швидкістю 3,8 см на рік, повні сонячні затемнення траплятимуться рідше, а ті, при яких сонячне кільце залишається видимим – частіше. Останнє повне затемнення трапиться через 620 мільйонів років, і ми, ймовірно, вже будемо жити на Марсі, де кільцеві затемнення відбуваються майже щодня.

Зараз орбіти Місяця і Сонця перетинаються два рази в рік. За одне століття земляни можуть спостерігати близько 70 повних сонячних затемнень і понад 160 – часткових.

Відкрив подовження часу між сонячними затемненнями Едмонд Галлей в 1695 році, який вивчив процеси, що відбувалился в його час, і зрозумів, що затемнення в Стародавній Греції і Римі траплялися у “неправильні” дні. Через свою віру у принцип загального тяжіння Ісаака Ньютона він прийшов до висновку, що дні на Землі повинні бути довшими, тому що обертання планети сповільнюється.

Гіпотеза Галлея була пізніше доведена за допомогою лазерних вимірювальних приладів, які астронавти Аполлона залишили на Місяці. Вчені виявили, що припливи відповідальні за уповільнення обертання. Кумулятивний ефект мілководдя навколо наземної маси (континентальних шельфів), які стикаються з приливами, створює силу, яка сповільнює обертання. У міру того як обертання сповільнюється, Місяць отримує кутовий момент, щоб зберегти рівновагу в системі Земля-Місяць. Коли вона набирає більше сил, то рухається далі. У підсумку Місяць виявиться занадто далеко, щоб затулити Сонце повністю.

Наступне сонячне затемнення відбудеться 21 серпня, і повністю його побачать тільки жителі США. А затемнення, видиме на всій території Європи, відбудеться 12 серпня 2026 року.
Розуміння взаємозв’язку між обертанням Землі, положенням Місяця і сонячними затемненнями є прикладом поколінь вчених, які продовжують робити відкриття на основі спостережень колег і прагнуть до істини, співпрацюючи в часі. Через природу простору – в якій все відбувається повільно – тільки завдяки довгостроковому вивчення ми можемо познайомитися з універсальними деталями таких явищ.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram