Кожного дня ми дізнаємося про те, що хтось створив “розумний” годинник, чашку, портфель, матрац, блокнот і так далі. Смарт гаджети вже стали для нас елементами повсякденного життя. Але чи замислювались ви коли-небудь над тим, до чого все це веде і якій концепції слідує? Що стане тоді, коли всі звичні для нас речі стануть “розумними”?

Концепція IoT – Інтернет речей

Інтернет речей – одна з найпопулярніших концепцій в сучасній футурології. І більш того, одна з тих небагатьох, що вже перестають бути концепціями і втілюються в життя.

У найбільш поширеному визначенні Internet of Things, IoT – це концепція, що дозволяє фізичним об’єктам ( «речам»), здійснювати взаємодію між собою або з зовнішнім світом, частково або повністю без участі людини. Для цієї мети використовуються відповідні об’єднання таких пристроїв в мережі. Фактично, це означає, що оточуючі нас в повсякденності речі, від найпростіших, наприклад, кавоварки, до автомобіля, можуть передавати між собою необхідні дані, забезпечуючи максимальний комфорт для людини без її втручання та управління.

Сам термін Internet of things (IoT) був введений Кевіном Ештоном в 1999 році, тоді ж з’явився Центр автоматичної ідентифікації (Auto-ID Center), що займається радіочастотною ідентифікацією (RFID) і сенсорними технологіями – саме завдяки їм ця концепція набула широкого поширення.

У 2017 році кількість пристроїв, підключених до інтернету, перевищила 20 млрд штук. До 2020 їх буде вже близько 50 млрд. За словами члена правління корпорації Bosch доктора Штефана Хартун:

Інтернет речей – це не технічна революція, а, головним чином, – зміна в поведінці людини, у взаємодії з речами. Люди починають використовувати предмети по-новому, зовсім інакше.

За Робом Ван Краненбургом, засновником Європейської ради з IoT, спрощена модель Інтернету речей представляє об’єднання декількох шарів:

  • Об’єкти (речі) на апаратному рівні, з властивими їм функціями збору і обробки даних, виконуваними діями та засобами ідентифікації.
  • Системи для обслуговування конкретного користувача – об’єднання об’єктів на мережевому рівні і рівні додатків, що дозволяє віддалене управління, аналіз даних і обробку інформації (прикладом такої системи може служити окремий «розумний дім»).
  • Екосистема IoT в масштабах населеного пункту або цілої країни, завдяки яким у локальних систем з’являються нові можливості, наприклад, замовлення товару в магазині або бронювання місць при поїздці на відпочинок в автоматичному режимі.
  • Глобальна екосистема «Інтернету речей».

Тож де ми зможемо використовувати IoT?

Лінь – це двигун прогресу. Вже сьогодні ми можемо вмикати/вимикати через смартфон домашню сигналізацію, двигун в машині, клімат-систему чи домашню кавоварку. І ці приклади лиш вершина айсберга. Дослідники стверджують, що в недалекому майбутньому інтернетом речей стане майже весь світ навколо нас.

Розумні міста

Міський транспорт з сенсорами переміщення, сміттєві баки з датчиками наповнення, планування маршрутів транспорту на основі даних про переміщення людей по місту, відеоспостереження, контроль за рівнем води в водоймах, датчики шуму та забруднення зроблять міста зручнішими та безпечнішими.

А масиви даних, які збираються в результаті роботи датчиків, нададуть можливість владі міст краще розуміти потреби жителів.

Розумний транспорт

З розвитком Інтернету речей і появою “розумних” міст автомобілі не зможуть обійтися без підключення до інтернету. З його допомогою буде здійснюватися оновлення транспортних карт і оцінка дорожньої ситуації.

Персональні гаджети також зможуть полегшувати людині рух. Наприклад, використовуючи голосові помічники для прокладення маршруту, або виконання вказівок. Бездротовий зв’язок також дозволить керувати автомобілем дистанційно, через додаток на смартфоні. Додаток може бути багатопрофільним, не тільки для відкривання / закривання дверцят, але і для інформування власника автомобіля про такі параметри, як кількість бензину або заряд акумулятора, тиск в шинах, кілометраж, знос деталей та ін.

Розумний дім

Сучасний “розумний” будинок за своєю концепцією став саме частиною Інтернету речей. Smart Home має на увазі під собою не тільки управління безпекою – в нього включені системи клімат-контролю (кондиціонери, вентилятори, котли опалення), освітлення (наприклад, включення люстри о 18:00), управління розумними побутовими приладами (наприклад, кавоварка, яка варить каву рівно о 07:00; холодильник, який сигналізує про відсутність молока).

В “розумному” будинку лічильники самі фіксують, скільки енергії було витрачено в цьому місяці – не потрібно фіксувати показники. Деякі технології для такого будинку навіть зможуть показувати, скільки витрачає конкретна лампочка або побутовий пристрій, підключений до мережі.

По суті “розумний” будинок є посередником між користувачем і “розумними” приладами – він об’єднує всі їх дані і виводить їх користувачеві в зручному для нього вигляді.

Ну і, зрозуміло, “розумний” будинок обробляє всі команди користувача і передає їх приладам.

Медицина

Інтернет речей потрібен також для того, щоб персоналізувати пристрої, що допомагають вивчати і контролювати життєві показники людини, а при необхідності викликати лікаря.

Медичні прилади, підключені до Інтернету, дозволяють не тільки запобігати серйозним ускладнення (так як дані збираються і надходять до лікаря практично в автоматичному режимі, і по ним можна виявити причини ускладнень), але й рятувати життя.

Наприклад, пристрій Chimaera дає можливість провести надточну операцію завдяки 3D-зображенням, що транслюються в режимі реального часу під час операції. Технологія дозволяє обходити нервові волокна і кровоносні судини, не боячись їх зачепити.

Медичний інтернет речей в деяких країнах вже підтримується на державному рівні.

Промисловість, агросектор, ритейл

Промислове виробництво стане автоматизованим: системи моніторингу сповіщатимуть про можливі проблеми та збої в роботі обладнання.

В аграрному секторі Інтернет речей усуне головний біль агрономів щодо стану грунтів. Датчики в землі фіксуватимуть показники: чи достатньо вологи, чи не потребують рослини живлення. Дрони будуть вести записи з повітря, передаючи інформацію інженерам. А ті з допомогою нейромереж, які зіставляють кліматичну ситуацію, стан грунту і насіння, робитимуть свої висновки щодо подальших дій.

Універмаги без касирів, камери, що розпізнають емоції покупців, віртуальна та доповнена реальність, яка дозволяє розповісти про продукт більше – ці технології вже існують. Рано чи пізно вони потраплять і на український ринок.

Загрози та недоліки IoT

Все це звучить дуже цікаво та футуристично. Але чи існують недоліки у Інтернету речей?

  1. Відсутність єдиної системи. Проблема інтеграції IoT- у відсутності загальних правил і стандартів. Поки не буде розуміння загальної картини, складно впровадити універсальне рішення.
  2. Енерговитратність. Для повноцінної роботи IoT потрібно домогтися автономності мережі і отримувати енергію з навколишнього середовища.
  3. Питання безпеки та приватності. Основний ризик – у відкритій базі даних. У шахраїв з’явиться можливість зламувати не тільки рахунки і комп’ютери, але навіть холодильники.
  4. Вартість. Техніка дорога, незважаючи на те, що її використання окупиться в майбутньому: система «розумний дім» допоможе заощадити на електриці і водопостачанні, обладнання на виробництві завчасно сповістить про ризик поломки, кухонна техніка дозволить уникнути псування продуктів.

Аналізуючи технологічний прогрес останніх десятиліть, можна впевнено сказати що людство рухається до впровадження концепції IoT в життя. Але коли ми зможемо жити в “розумному” місті і користуватися усіма перевагами смарт гаджетів – питання часу.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram

Додайте відповідь

Please enter your comment!
Please enter your name here