Огляд досліджень, у яких звичайна терапія поєднувалася з додаванням психоактивного компонента з “чарівних грибів” (псилоцибів) показав, що це не лише безпечний і ефективний спосіб лікування станів, пов’язаних із занепокоєнням, депресією і наркоманією, але й кращий, ніж існуючі форми лікування.

Депресія — емоційний розлад, який супроводжується почуттям пригніченості, безнадії та безпорадності. Перебіг депресії пов’язаний з низьким рівнем серотоніну в мозку людини.

Результати підтверджують необхідність вивчення повної дії психоделічного з’єднання, що називається псилоцибіном, та розробки препарату, який перспективний у своїй здатності значно покращувати життя тих, хто страждає виснажливими психічними розладами.

Лікувальний потенціал псилоцибіну

Психоделіки – такі, як диетиламід лізергінової кислоти (ЛСД) та псилоцибін, мають репутацію швидше клубних наркотиків, ніж форми терапевтичного лікування. Але їх схожість з нейротрансмітерами, такими як серотонін, і їх здатність впливати на наше сприйняття і усувати безлад стану свідомості, зробила їх привабливими кандидатами для лікування різних психіатричних захворювань. Дослідження показали, що стан пацієнтів з важкою депресією покращився після прийому невеликої кількості псилобіцину разом зі звичайними ліками від депресії. Були також отримані докази того, що їх мозок зміцнив зв’язки між раніше відключеними зонами.

На початку випробовуваним була призначена пробна доза в 10 мг, пізніше порцію збільшили до терапевтичної – 25 мг з тижневим інтервалом. Вже через тиждень медики відмітили значне поліпшення стану усіх пацієнтів, підтверджене даними опитування за шкалою QIDS (опитувач швидкої оцінки симптомів депресії). Після трьох місяців прийому препарату у 5 пацієнтів симптоми депресії зникли повністю, а у інших ознаки захворювання повернулися, але в легшій формі.

Терапія з додаванням псилоцибіну буде швидкою та безпечною?

Такі результати вимагають уваги, демонструючи великий потенціал використання агоністів серотоніна, таких як псилоцибін, для блокування проблемних мереж в мозку, й можуть бути використані для створення більш функціональних препаратів. “Терапія з включенням псилоцибіну безпечна. Вона може бути кращим варіантом для багатьох, особливо для тих, хто не відреагував на інші препарати або процедури”, сказано у звіті.

“Є важлива відмінність цього методу від інших сеансових методів лікування. Вона полягає в тому, що для терапії, підтримуваної псилобіцином, треба лише декілька сеансів, але ефект, мабуть, зберігається довше, ніж від інших варіантів лікування”, – пишуть дослідники з Каліфорнії у своєму звіті.
Це не означає, що препарат може бути корисний незалежно від форми лікарського засобу. Дослідження терапевтичної дії психоактивних препаратів досить складні із-за етичних обмежень, але немає переконливих доказів, що підтверджують ефективність використання псилоцибіну без інших підтримувальних ліків.

Труднощі впровадження

Доведеться здолати закономірну упередженість, перш ніж ми побачимо його повний потенціал у формі ліків. Тому однією з причин ретельного тестування псилоцибіну є встановлення доказів, що оспорюють десятиліття негативної асоціації з незаконними а, отже, шкідливими речовинами. Крім того, для впровадження псилобіцину у клінічну практику знадобиться створення юридичної бази для його використання, оскільки нині ця речовина заборонена для використання в медичних цілях.

Перше відоме свідоцтво про використання грибів галюциногенів у шаманських ритуалах було отримане в ході вивчення наскального живопису епохи мезоліту в Північній Африці, що відноситься до капсийской культури XI – VII тисячоліть до н.е. Найширше “чарівні гриби”, що відносяться переважно до роду Psilocybe, використовувалися в культурах корінного населення Америки. Індійці племен майя, ацтеків, мацатеков вживали їх в ритуальних цілях, а також з провидчою та лікувальною метою.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram