Приблизно 115 мільйонів років тому, коли древній суперконтинент Гондвана розвалювався, один гриб впав в річку і почав свою неймовірну багатовікову подорож. Закінчив він як мінералізована скам’янілість, що збереглася у вапняку на північному сході Бразилії, і це справжнє наукове диво, повідомляють вчені в журналі PLoS ONE.

Гриб якимось чином пробився у високосолену лагуну, провалився крізь шари солоної води та вкрився шаром тонких відкладень. Згодом деякі з них (гриб був мінералізован) замінилися піритом (золото дурнів), який пізніше перетворився в мінеральний гетит, повідомляють дослідники.

«Більшість грибів ростуть і вмирають протягом кількох днів», – сказав палеонтолог Сем Хедлі з Illinois Natural History Survey, який виявив гриб при оцифрування колекції копалин. «Той факт, що цей гриб взагалі зберігся, просто вражає. Особливо коли уявляєш усі перешкоди, які він повинен був подолати, щоб дістатися до лагуни, мінералізуватися і зберегтися протягом 115 мільйонів років, то розумієш, що сталося диво», – говорять учені.

До цього відкриття найдавніші знайдені викопні гриби були збережені в бурштині, сказав спеціаліст з мікології Андрій Міллер, співавтор нової доповіді. Вік найстарішої скам’янілості, знайденої в бурштині в Південно-Східній Азії, налічує близько 99 мільйонів років.


«Вони були оповиті липкою деревною смолою і були збережені в якості скам’янілих смол, утворюючи янтар. Це набагато більш ймовірний сценарій для збереження гриба, оскільки смола, що падає з дерева прямо на лісову підлогу, могла легко зберегти зразки».

Гриб був розміром близько 5 сантиметрів (2 дюйми). Електронна мікроскопія показала, що у нього були зябра, а не пори або структури, які виділяють спори і які можуть допомогти в ідентифікації видів.

«Гриби еволюціонували до наземних рослин і несуть відповідальність за перехід рослин з водного середовища у наземне», – сказав Міллер. «Асоціації утворилися між грибними гіфами та корінням рослин. Гриби переміщали воду і поживні речовини на рослини, що дозволило наземним рослинам адаптуватися у сухому ґрунті з поживними речовинами, а рослини живили гриби цукром за допомогою фотосинтезу».

Дослідники записали гриб в рід агарікових та назвали його Gondwanagaricites Magnificus. Видова назва Magnificus (від лат. «чудовий») грибу дісталася за відмінне збереження зразка.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram