Вчені спостерігали, як магнітне дипольне поле може створити щось схоже на сяючі, локальні вогняні кулі всередині плазмової камери.
Помістивши звичайний дипольний магніт біля поверхні катода, дослідники змогли генерувати інтенсивну “сяючу кулю, як структуру” всередині плазмової камери. Яскравість кулі варіювала в залежності від розміщення магніту.
За даними команда Інституту ядерної фізики Саха в Індії, куля локалізувалась в результаті збільшення іонізації в плазмовій камері. Завдяки цьому електрони обмежуються магнітним полем поблизу негативно зарядженої катодної поверхні і утворюють яскраві кулі.
Вчені раніше проводили низку досліджень про те, як магнетизм взаємодіє з плазмовими камерами. В більшості випадків ці експерименти включають магніт, що розташований всередині камери. Тому варіацій сили магнітного поля зазвичай не було показано.
Проте, розміщуючи та змінюючи положення мобільного магніту на зовнішній стороні камери, виявляється інший ефект магнітного поля.
“Хоча в плазмових експериментах використовувалися магніти, основна увага була зосереджена на вимірюванні параметрів рівноваги плазми, таких як щільність, потенціал та інші виміри”, – вважає провідний дослідник Панкадж Кумар Шоу.”Це перша спроба дослідити нелінійні динамічні явища флуктуацій під біполярним магнітним полем”.
Коли в плазму введене магнітне поле, воно викликає коливання плазми, які стають менш упорядкованими і більш хаотичними, оскільки сила магнітного поля зростає.
Коли вчені вже знали про цей ефект, дослідники виявили, що перехід від порядку до хаосу в плазмі відображає так звану біфуркацію подвоювання періоду. Це математичне рівняння, яке пояснює, як системи можуть повторитись у відповідь на зміни параметрів.
Окрім ефекту вогнянної кулі, результати в цілому можуть бути теоретично цікавими для інших дослідників плазми. Команда вважає, що в майбутньому результати можуть вплинути на вивчення того, як магнітні аномалії впливають на взаємодію сонячного вітру з планетарними тілами.
Розуміння того, як взаємодіє між собою плазма та магнітне поле, може стати важливим кроком у вивченні того, як відновити марсіанську атмосферу шляхом відновлення магнітного поля Червоної Планети.
Звичайно, це досить величезний стрибок від відкриття, про яке ми сьогодні говоримо, але це все є частиною наукового континууму.
