Походження та природа Марса таємничі. Він має геологічно різні півкулі – з гладкою низовиною на півночі й множинними кратерами та висотною піднесеністю на півдні.
Нове дослідження, проведене професором Стівеном Мойзесом з Університету Колорадо, вказує на вірогідну причину цих таємничих рис Марса: колосальне зіткнення з великим астероїдом на ранній стадії розвитку планети. Цей астероїд – розміром з Цереру (один з найбільших астероїдів Сонячної системи), врізався в Марс, відірвав шматок північної півкулі та залишив слід з металевих елементів на поверхні планети. В результаті створилося кільце скелястих уламків навколо Марса, які, можливо, пізніше зібралися разом, щоб сформувати місяці – Фобос і Деймос. Це пояснило б, чому ці місяці складаються з суміші рідного і не марсіанського матеріалу.
Астрономи давно замислювалися про ці особливості. Теорія про вплив астероїдів відома вже 30 років як “гіпотеза єдиного удару”. Також була версія, що подібний ландшафт створили ерозія, тектоніка плит або древні океани.
Підтримка гіпотези про єдиний удар останніми роками зросла, чому сприяло комп’ютерне моделювання можливих дій. Команда вивчила зразки з марсіанських метеоритів і зрозуміла, що надлишок рідкісних металів, таких як платина, осмій і іридій в мантії планети вимагає пояснення. Такі елементи зазвичай знаходяться в металевих ядрах мандрівних скелястих астероїдів, і їх наявність натякає на те, що Марс був бомбардований астероїдами у своїй ранній історії. Учені спочатку оцінили кількість елементів у марсіанських метеоритах й пришли до висновку, що на метали доводиться близько 0,8 відсотка маси Марса.
Потім вони використали комп’ютерне моделювання – симуляцію ударів по Марсу астероїдами різного розміру, щоб побачити, який розмір астероїда міг би забезпечити цю кількість металів. Ґрунтуючись на їх аналізі, метали Марса краще всього пояснюються зіткненням з величезним метеоритом близько 4,43 мільярда років назад, за яким йшла довга низка менших ударів. У їх комп’ютерному моделюванні для пояснення такої кількості елементів була потрібна дія астероїда розміром не менше 1200 кілометрів. Саме це могло б сильно змінити поверхню Марса, створивши незвичайний ландшафт. Насправді, сказав Мойзес, кора північної півкулі здається дещо молодшою, ніж древнє південне високогір’я, що цілком узгоджується з їх висновками та припущеннями.
Дослідження з’явилося в журналі “Geophysical Research Letters”.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
