Наш мозок має досить складну будову. Кожна ділянка мозку відповідає за певні функції. Наш інтелект та звички формуються в корі головного мозку. Та наша задача з’ясувати як це відбувається і завдяки чому.
Для того щоб з’ясувати механізм потрібно розлянути будову. Кора головного мозку, або сіра речовина скаладається з нейронів, а точніше з тельця нейрона. Тіло нейрона виконує функцію переробки та збереження інформації. Від тіла нейрона відходять 2 типи відростків – дендрити (короткі відростки) та аксон. Аксон виконує функцію передечі інформації, а дендрити її приймають. Завдяки цьому утворюються нервові зв’язки, функції яких ми розглянемо нижче.
Та як же відбувається формування навичок та як ми володіємо знаннями (одним із складників інтелекту)?
-
Це утрорення нейроних зв’язків.
Ланцюжки утворюються завдяки тому, що один нейрон за допомогою аксона передає інформацію іншому нейрону, який її приймає завдяки дендритам.
Ця схема є дуже важлива, адже завдяки таким “ланцюжкам” утворюються нервові зв’язки в яких закодовується інформація. Наприклад, коли ми вчимося кататись на велосипеді, наш головний мозок отримує інформацію від очей, рук і ніг і формує з’язки між нейронами. Ці зв’язки зберігаються, і коли ми сідаємо знову на велосипед, то ми вже автоматично починаємо їхати.
Тобто зв’язки будуються за мірою взаємодії з оточуючим нас світом і в кінцевому рахунку і створюють нас такими, які ми є.
Коли ці зв’язки молоді і лише утворились іх набагато легше виправити або взагалі зруйнувати. Наприклад, звичка чистити зуби лише ввечері може бути скорегована на те, щоб чистити зуби ще й зранку. Також куріння. Це теж є звичка, проте пагубна, тому якщо людина вже і спробувала курити, то найкраще кинути – це відразу, поки зв’язки ще не міцні. А ще краще-не починати.
2. Мієлінізація
Мієлін – це оболонка, яка покриває головний мозок і захищає його від пагубного впливу алкоголю та нікотину.
Покриті мієлінові оболонки нейрони працюють без витрат надлишкових сил.
Починається мієлінізація у дитини до віку двох років, коли починають формуватись навички та знання. Дитина вчиться ходити, навчається мові . Ці зв’язки дуже важливі і залишаються з людиною на все життя, формуючи подальше її знання та інтелект.
Друга активна мієлінізація починається в підлітковому віці, коли відсіюються старі, дитячі непотрібні зв’язки, а укріпюються важливі. Проте в підлітка ще залишаються “вільні нейрони” які здатні до утворення нових, активних зв’язків. Наприклад це оптимальний вік для збільшення об’єму інформації. Саме тому більшість секцій розраховані на підлітків 11-12 років. Наприклад шахи, чи фігурне катання. Бо підліток вже володіє знаннями та навичками, здатен прораховувати ходи на перед, проте ще здатен навчатись.
Мозок «мієлінірує» весь наш життєвий досвід. Так якщо в житті підлітка будуть мати місце епізоди, коли він отримує незаслужену винагороду, то він запам’ятає, що нагороду можна отримати і без зусиль. Тому батьки мають бути уважними, щоб не сформувати у підлітка звичку уникати відповідальності.
3. Життєвий досвід підвищує ефективність утворення зв’язків.
Синапс – це місце контакту (невеликий проміжок) між двома нейронами. Імпульс, що несе інформацію передається через синапс завдяки медіаторам, пропускаючи лише важливі. Ці бар’єри допомагають нам фільтрувати в дійсності важливу вхідну інформацію від менш значимої .
Проходження електричного імпульсу через синаптичні проміжки – це дуже складний природній механізм. Його можна представити собі так : на кінці одного нейрона накопичується ціла флотилія лодок, яка транспортує нейронну “іскру” в спеціальні прийомні доки, що є у ряді сусідніх нейронів. З кожним разом шлюбка краще справляється з задачою. Ось чому досвід покращує утворення зв’язків між нейронами. У мозку людини більше 100 трильйонів синаптичних зв’язків. І наш життєвий досвід грає важливу роль, щоб провести по них нервові імпульси так, щоб це відповідало інтересам виживання.
Вони формуються двома основними способами:
1) Поступово, шляхом багатократного повторення.
2)Одночасно, під впливом сильних емоцій.
Синаптичні зв’язки будуються на основі повторення або емоцій, пережитих вами в минулому. Ваш розум існує за рахунок того, що ваші нейрони утворили зв’язки, які відображають успішний та невдальний досвід. Деякі епізоди з цього досвіду були “закачані” у ваш мозок завдяки “молекулам радості” або “молекулам стресу”, інші були закріплені в ньому завдяки постійним повторениям.
Дані зв’язки “закодовують” наші знання та звички. Завдяки такій будові мозку нам не потрібно все записувати, бо ми запам’ятовуємо інформацію. Ми не вчимося кожного разу водити велосипед чи автівку.
