Майбутня місячна база напевно з’явиться на дні одного з кратерів, де буде і вода, і метали, і мінерали, і постійне джерело енергії. Колонізація Місяця от-от розпочнеться.
Звідки взагалі взявся Місяць? Основна, на даний момент теорія говорить, що в Землю по дотичній врізалася інша протопланета розміром з Марс. Через це Земля стала обертатися навколо своєї осі швидше, а з уламків, викинутих вибухом в космос на орбіту, з часом сформувався Місяць. Відповідно, за хімічним складом вона повинна хоч трохи нагадувати нашу планету. Включаючи і присутність води звичайно. І ось зараз це частково підтверджується.
Індія володіє власним штучним супутником Місяця, який називається “Чандраян-1”. Цей півторатонний зонд кружляє навколо неї, створюючи тривимірну карту поверхні і вивчаючи хімічний склад різних регіонів.
Дані одного з 12 приладів, встановлених на борту “Чандраян” вивчають американські вчені. Днями вони прийшли до висновку, що під абсолютно сухою поверхнею Місяця ховаються величезні запаси льоду. Особливо багато його в природних поглибленнях – на дні кратерів.
Це відкриває перед нами величезні перспективи. Воду не доведеться туди везти з Землі. І це дуже важливо: її можна не тільки пити. За допомогою простого електролізу її можна розщеплювати на кисень, яким дихають люди, і водень – прекрасне ракетне паливо. Місяць може стати своєрідною “бензоколонкою” в космосі. Запускати звідти космічні кораблі набагато дешевше і простіше, ніж з Землі. Гравітація там в шість разів менше, опір повітря повністю відсутній, оскільки його там немає. Крім того, Місяць рухається по орбіті навколо Землі зі швидкістю один кілометр в секунду. Тобто будь-яка ракета, що стартує звідти в дальній космос, буде мати дуже хороше прискорення. Це називається “ефект пращі”.
Цікаво, що в місцях падіння на Місяць великих астероїдів (тобто в тих же кратерах) є поклади коштовних металів і мінералів. А на гребенях багатьох кратерів є райони, де ніколи не заходить сонце. Там можна встановити постійно працюють сонячні батареї.
Таким чином, майбутня місячна база напевно з’явиться на дні одного з кратерів, де буде і вода, і метали, і мінерали, і постійне джерело енергії.
До речі, згадані вище індійці збираються в кінці нинішнього року або на початку наступного відправити туди ще більш досконалий прилад – місяцехід “Чандраян-2”. Він повинен буде перевірити всі ці теорії і знайти підходяще місце для будівництва бази.
Зараз це звучить як фантастика, але на ділі – все дуже реально. Крім Індії, про своїх місячних планах вже оголосили одразу кілька держав і приватних компаній. У 2018 році до Місяця полетять як мінімум два пілотованих корабля. Один – створений NASA, другий – Ілона Маском і його компанією SpaceX.
Ще одна приватна компанія – Blue Origin – спеціально для освоєння Місяця і будівництва там бази створює в ракету New Glenn.
Бій за величезні місячні багатства почався. Цілком ймовірно, що скоро всім особам без громадянства буде куди відправитися і стати гордими володарями місячного паспорта.
