У 1928 році Олександр Флемінг виявив пеніцилін, який, можливо, був найважливішим медичним проривом в історії. Пеніцилін виявився антибіотиком, що означало, що він може вбивати бактерії. Відкриття Флемінга дозволяє лікарям лікувати інфікованих пацієнтів та рятувати мільйони життів. Але наша залежність від антибіотиків стала небезпечною для нас. Чим більше ми використовуємо антибіотики, тим стійкішими до них стають бактерії, і тим менш вони ефективні. Учені розробили нові та сильніші антибіотики, але у бактерій з’явилися резистентність й до них. Менш ніж через століття після відкриття Флемінга залишилося трохи антибіотиків і так звані “superbugs”, які вже стійкі до усіх з них. Сучасні антибіотики швидко втрачають свою ефективність, тому ученим треба шукати нові.
Недавній звіт Інституту Ваксмана в Університеті Рутгерса стверджує, що група учених зробила саме це, ідентифікуючи новий антибіотик з токсину, що продукується ґрунтовими бактеріями. Ґрунтові бактерії є джерелом більшості антибіотиків, оскільки низькопоживний ґрунт примушує різні види бактерій боротися за виживання. Ці нові види бактерій продукують токсин під назвою pseudouridimycin (PUM), який є смертельним для декількох інших видів бактерій, включаючи безліч superbugs. У лабораторному тісті у мишей з PUM загинуло близько 20 інших типів бактерій, особливо бактерій, що викликають стрептококові та стафілококові інфекції. Що ще важливіше, він здається нешкідливим для людей, і є вагомі підстави вважати, що шкідливі бактерії не так швидко розвинуть опір до нього, як до інших антибіотиків. Якщо повезе, PUM пройде клінічні випробування в найближчі декілька років і буде доступний впродовж десятиліття. Сам по собі PUM не розв’яже проблему стійкості до антибіотиків, але він утримуватиме нас на плаву набагато довше.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
