Людський організм від природи не здатний вести повноцінне підводне життя в силу своєї анатомічної будови, але вчені з усього світу не один десяток років намагаються створити технології , яка б дозволила в прямому сенсі відчувати себе “як риба у воді”.

Люди, які займаються зануреннями професійно, або просто охочі позайматися дайвінгом в реальному житті змушені тягати за собою важкі і зовсім некомпактні балони кисню, без яких ніяк не обійтися, тому як жабри в наших тілах відсутні.

Активний технологічний прогрес підштовхує розробників зробити прорив у цій сфері. І судячи з останніх розробок, вчені дійсно близькі до створення універсального засобу, що дозволить дихати під водою без додаткового громіздкого спорядження.

Штучні зябра “Triton”

Перші штучні зябра для підводного плавання Triton були створені в 2016 році шведськими і південнокорейськими розробниками. Реалізований проект викликав велику кількість суперечок, неоднозначних коментарів і сумнівів з приводу безпеки девайсу.

За основу принципу дії маски розробники взяли дихальну систему риб. Технологія, що імітує роботу зябер, дозволяє генерувати кисень безпосередньо з води за допомогою мікропористого фільтру. Далі кисень відправляється до мікрокомпресору, який стискає молекули для утримання в резервуарах. Згодом кисень, перетворений вже в повітря, може надходити до легень дайвера. Вода в мікропори не просочується, адже розміри її молекул більші, ніж трубочки фільтрів.

Глибина занурення з приладом не повинна перевищувати 4.5 метра, якщо опуститися глибше, пристрій сповістить про вас про небезпеку. Крім того, якщо проігнорувати сигнали приладу, дихати стане вкрай важко. Також пристрій сигналізує людині про критичний час перебування під водою за допомогою вібрації та світлодіодного індикатору.

Компресор маски живиться від маленької літій-іонної батареї, заряду якої вистачає до 45 хвилин. Корпус приладу досить компактний, що надає дайверу можливість максимальної маневреності. Ще однією перевагою є те, що використовуватися Triton може як у прісній, так і солоній воді. Щодо вартості приладу, то сума заявлена розробниками коливається в районі 300 доларів.

За усіма перевагами штучних зябер стоїть величезна проблема безпечності їх використання.

Немає ніяких гарантій, що функція сповіщення про недопустиму глибину або кінець заряду батареї не вийде з ладу в процесі дайвінгу, або інші частини механізму не дадуть збій. Від раптової поломки не застрахований жоден девайс.

Рідинне дихання

Протягом багатьох років проводились експерименти на тваринах з використанням технологій дихання під водою без використання будь-якого механічного пристрою. У Росії вони були припинені між 1990-ми і 2015, але поновилися в 2017 році. На сьогоднішній день вченим Фонду перспективних досліджень (ФПД) вдалося досягти вражаючих результатів.

Рідинне дихання здійснюється за допомогою рідин, які відмінно розчиняють кисень. Воно передбачає заповнення легень насиченою киснем рідиною, яка потім надходить у кров. Найчастіше для цих цілей використовуються перфторвуглецеві сполуки, які мають низький поверхневий натяг, високоінертні, а також не метаболізуються в організмі. На сьогоднішній день ще не існує жодної системи рідинного дихання, яку б активно використовували в тій чи іншій сфері. Але кілька команд дослідників вже провели окремі успішні експерименти в цій галузі.

Спеціалістами ФПД в ході зустрічі з президентом Сербії Олександром Вучичом в Росії було продемонстровано систему рідинного дихання на справжній живій собаці. У резервуар з насиченою киснем рідиною помістили таксу, яка освоїлася там через кілька хвилин, після чого почала абсолютно нормально дихати в новому для себе середовищі. Через деякий час собаку витягли з резервуара і всі присутні змогли особисто переконатися у тому, що з твариною все в повному порядку.

Розробники проекту вважають, що робоча система рідинного дихання зможе врятувати чимало людських життів. Наприклад, під час аварії підводного човна на глибині понад 100 метрів, коли моряки просто не можуть піднятися на поверхню через кесонну хворобу, в ході якої виникає «ефект закипаючої крові». У разі використання апаратів рідинного дихання, люди зможуть покинути субмарину без будь-якого ризику і абсолютно спокійно піднятися на поверхню. Крім усього іншого, подібна технологія може врятувати недоношених дітей, а також допомогти людям, що отримали опіки дихальних шляхів.

 

Додайте відповідь

Please enter your comment!
Please enter your name here