Нещодавно учені з університету Уорвік (Британія) оприлюднили результати своїх дворічних досліджень, які стосувались енергоефективності електромобілів. Насамперед, вивчили властивості літій-іонних акумуляторів, що використовуються в електромобілях, які вільно доступні на ринку. В результаті, прийшли до висновку, що підключення до мережі не тільки не позначається негативно на їх ефективності, але і покращує її. Група дослідників, на чолі з старшим науковим співробітником Котубом Уддіна, працювала над створенням алгоритму використання щоденних норм енергії. Тобто, скільки електромобілю потрібно енергії для зарядки, а скільки він може здатен віддати назад в електричну мережу не порушуючи і не погіршуючи свої силові та ходові показники. Дана модель, погіршення характеристик електричних акумуляторів, розроблена на основі спостережень за такими зовнішніми факторами – температура, струм, зарядженісті, ступінь розрядки.

Наступним кроком був експеримент. Дослідники застосували цей алгоритм до автівок, які були припарковані біля цифрової лабораторії університету. Вони дослідили можливість забезпечення будівлі лабораторії саме електромобілями. Сама будівля включає в себе аудиторію на 100 людей, навчальні та електричні лабораторії, переговорні кімнати і робочі місця на 360 людей). У результаті з’ясувалося, що для цього вистачить 120 електромобілів, або 2,1% всіх автомобілів на парковці. При цьому річні темпи зниження ємності підключених батарей сповільняться на 9,1%, а потужності – на 12,1%, хоча раніше передбачалося, що підключення до енергомережі негативно позначається на акумуляторах.

“Результати нашого дослідження підвищують привабливість технології “автомобіль-мережа” для автовиробників: це не лише ефективне рішення для підтримки енергомереж, а й додаткове джерело доходів. Крім того, ми показали, що існує реальна можливість таким чином продовжити термін експлуатації батарей. Отримані результати також привабливі для законодавців, зацікавлених у скороченні викидів вуглекислого газу в енергетичному секторі”, – розповів провідний автор дослідження Котуба Уддін.