Сьогодні виповнюється 46 років із того дня коли археологічна експедиція Інституту Археології Національної Академії Наук України, під керівництвом Б. М. Мозолевського знайшла золоту пектораль (царська нагрудна прикраса). На сьогоднішній день це найвідоміша археологічна знахідка XX століття, мистецький шедевр який стоїть в ряду найкращих історико-культурних надбань людства.

 

21 червня 1971, о 14 годині 30 хвилин, поблизу м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, проводились наукові дослідження кургану Товста Могила. Сама поховальна споруда являла собою дві поховальні камери. Серед численних золотих знахідок була і пектораль. Вона була розміщена на підлозі коридора, який сполучав поховальну камеру і вхідну яму. За спогадами Б. М. Мозолевського, знайдена вона була випадково, у сховку у глині. Стародавні будівельники поховального комплексу таким чином намагались вберегти її від мародерів. Їм це вдалось, оскільки лиш за кілька сантиметрів від пекторалі археологи зафіксували грабіжницькі лази мародерів.

Вага прикраси — 1148 г, діаметр — 30,6 см, виконана із золота 958 проби. Техніки виготовлення: лиття за втраченою восковою моделлю, карбування, гравіювання, філігрань, паяння, інкрустація кольоровими емалями.
Пектораль виготовлено грецькими майстрами (торевтами) на замовлення скіфської знаті у другій чверті IV століття до н. е. в ювелірних майстернях Афін або Пантікапея.

Зображення на пекторалі

Пектораль місяцеподібної форми складається з трьох ярусів, відокремлених один від одного чотирма товстими порожнистими трубками у вигляді перевитого джгута, прикрашених псевдозерню. У верхньому ярусі представлено декілька окремих сцен. Головним сюжетом парадної нагрудної прикраси є центральна сцена верхнього ярусу, де двоє напівроздягнених чоловіків, розтягнувши хутро на руках, готуються до якогось таїнства. Ліворуч і праворуч від основної сцени стоять корови і коні з телятами, а за ними розташовані фігури скіфських слуг, один з яких доїть вівцю, а інший — корову, тримаючи в руках відповідно ліпний горщик і невелику амфору. У нижньому ярусі відображені різноманітні сцени терзання і полювання диких і фантастичних тварин. Середній фриз — фігури птахів серед пагонів аканта і квітів.

Верхній і нижній фризи пекторалі ажурні. Фігурки людей і тварин на них виконані в техніці литва за втраченою восковою моделлю. Це майже круглі скульптурки (плоскі тільки з внутрішнього боку). Середній фриз розташований на тлі тонкої золотої місяцеподібної пластини, припаяної до двох середніх порожнистих трубок. Об’ємні фігури птахів прикріплені за допомогою штифтів серед квітів, їх пелюстки покриті кольоровою емаллю.

Кінці трубок у верхній частині пекторалі з’єднані плоскими трапецієподібними обоймами з трьома орнаментальними пасками (квіти лотоса і багатопроменеві пальмети, ови і вузенька перевита косичка). До них за допомогою штифтів прикріплені наконечники-застібки у вигляді головок левів і коротких стрічок складної плетінки. Останні з двох сторін вставлені у дві прямокутні обойми. Верхня прикрашена квітами лотоса з багатопроменевими пальметтами, нижня — стрічкою з квітів. До левової пащі припаяні по одному кільцю.

 

Центральне (пограбоване) поховання

Мало площу 4 м² і висоту 1,3 м. Залишки виявленого кістяка належали дорослому чоловікові. Тут були знайдені залишки золотих пряжок, уламки металевих пластин обладунку, бойовий пояс, прикрашений бронзовими пластинами, нагайка з золотими прикрасами, два ножі, двозуба вилка, частина булави і фрагменти двох залізних наконечників дротиків, чотири сайдаки зі стрілами, бронзові котли і глиняна амфора з трьома ручками. У короткому коридорі – дромосі, що з’єднував поховальну камеру із вхідною ямою, були виявлені золота пектораль і залізний меч із золотом руків’ям, в піхвах, також покритих золотою обкладкою з рельєфним оздобленням. Обкладка піхов меча прикрашена зображеннями в скіфському «звіриному стилі»: сценами боротьби тварин.

Також в похованні виявлені останки 6 коней в багатому убранстві (збруї) із золота і срібла і трьох конюхів, старший з яких мав на шиї золоту гривню.

Побічне поховання

Два коридори-дромоси вели в більш пізнє побічне поховання. У ньому були виявлені 5 скелетів. Головний з них належав жінці, другий за значенням – малолітній дитині. Обидва покриті великою кількістю золотих прикрас. Ще три скелета, очевидно, належали слугам (на думку археологів, куховарки, воїну і візника), які померли насильницькою смертю. Ідентифікація професійної приналежності слуг заснована на предметах, виявлених біля скелетів: бронзовий посуд біля останків кухарки, сайдак зі стрілами біля воїна і уламки ритуального воза біля візника. Тіло дитини (вік близько 2-3 років) знаходилося в дерев’яному саркофазі, прикрашеному алебастром. У саркофазі також знаходилися золотий браслет і золотий перстень, масивна золота гривня, золоті сережки. Одяг був повністю покритий золотими пластинами. У головах знаходилися священні для скіфів срібні посудини: ритон в формі рогу, напівсферична чаша і невеликий глечик з округлим дном, за формою схожий зі знаменитими вазами з курганів Куль-Оба і Частими.

В.В.Отрощенко, Є.В.Черненко, О.І.Тереножкін, Б.М.Мозолевський, В.А. Іллінська. Співробітники Інституту археології.

Прикраси

Знатна скіфська жінка з побічного поховання була похована в багато прикрашеному наряді. На її голові була висока конічної форми шапка, розшита золотими пластинами. Її сукня з розширеними на кінцях рукавами була також прикрашена двома рядами золотих пластин, а взуття – золотою вишивкою. Крім цього в похованні також було виявлено:

  1. масивні золоті сережки із зображенням богині, яка сидить на троні, піднявши догори руки;
  2. золота гривня з 7 фігурами левів, які переслідують коня;
  3. 3 золотих браслетів;
  4. 11 золотих перснів;
  5. намисто;
  6. бронзове дзеркало
  7. 3 судини (в тому числі – чорнолакова грецька чаша).

Згідно підрахунків Б. М. Мозолевського: висота кургану становила 8,6 м, діаметр насипу – 70 м. при будівництві кургану брало участь 2, 5 тис. скіфів,  які завершення зведення могили здійснили ритуальну тризну за своїм царем.

Нині пектораль експонується в Музеї історичних коштовностей України філії Національного музея історії України

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram